Кабінет соціального педагога

Уповноважена особа для здійснення невідкладних заходів реагування в разі виявлення фактів насильства вчинених стосовно дітей- соціальний педагог Нечай С.І. (к.т. 097-601-90-58) 

Булінг у Центрі: запобігти і допомогти

 

Корисні посилання щодо допомоги та підтримки в ситуаціях насильства, торгівлі людьми, складних життєвих обставин,   допомоги у разі кібербулінгу, та тих хто перебуває за кордоном

  1. Національна «гаряча лінія» для дітей та молоді: 0 800 500 225 або 116 111 (безкоштовно зі стаціонарного та мобільного телефонів, анонімно), Messenger @childhotline.ukraine, Instagram @childhotline_ua, Telegram @CHL116111.
  1. Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 0 800 500 335 або 116 123 з мобільних або стаціонарних телефонів цілодобово (безкоштовно, анонімно, конфіденційно).
  2. Поліція: 102
  3. Центр надання безоплатної правової допомоги: 0 800 213
  4. Анонімний онлайн-щоденник «Тільки нікому не кажи» дає можливість написати листа тому, з ким складно поділитися своїми переживаннями в реальному житті про булінг у школі, нерозділене кохання чи непорозуміння з батьками (https://secrets.1plus1.ua/).
  5. Перша національна лінія довіри для попередження суїциду: 73
  6. Екстрена психологічна допомога при Кризовому Центрі медико- психологічної допомоги: (068) 770 37 70, (099) 632 18 18, (093) 609 30
  7. «Лiнiя допомоги»: (067) 975 76 76, (066) 975 76 76, (093) 975 76 76.
  8. Лінія психологічної допомоги для учасників АТО та членів їх сімей: 0 800 505
  9. Служба медико-психологічної    допомоги   та                профілактики гострих кризових станів: (044) 456 17 02, (044) 456 17
  10. Національна урядова «гаряча лінія» для постраждалих від домашнього насильства – 15
  11. «Гаряча лінія» Уповноваженого Президента України з прав дитини: (044) 255 76 75.
  1. Освітній омбудсмен    України:    (095)    143    87    26                (ez@eo.gov.ua, https://eo.gov.ua/).
  2. «Гаряча лінія»    психологічної    допомоги    та    протидії                 насильству (https://www.unicef.org/ukraine/stories/hot-lines).
  3. Національна «гаряча      лінія»      з     питань                наркозалежності                 та ЗПТ: 0 800 507 727.
  4. Анонімні консультації на сайтах teensLIVE (від фахівців клінік, дружніх до молоді), supportME (від фахівців).
  5. Уповноважений Президента України з прав дитини (044) 255 76
  6. Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 0-800-505-501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів), 527 (безкоштовно з номерів мобільних операторів України пн. – пт. з 10:00 до 21:00, сб. з 10:00 до 18:00).
  7. Гаряча лінія Міністерства закордонних справ України для громадян України, які опинилися в надзвичайних ситуаціях за кордоном: (044) 238 16.
  8. Департамент боротьби зі злочинами, що пов’язані з торгівлею людьми Національної поліції України: (044) 374 37 85 (пн. – сб. з 09:00 до 18:00).
  9. Гаряча лінія емоційної підтримки Міжнародної організації з міграції: 0 800 211.
  10. Гаряча лінія з профілактики суїцидів (https://lifelineukraine.com/).
  11. Гаряча лінія професійної підтримки «Стоп паніка» безкоштовний багатоканальний номер: 0800 50 18.
  12. Платформа «Мені здається» (https://nachasi.com/2021/02/05/platform-it- seems-to-me/).
  13. Платформа «Розкажи мені» (https://tellme.com.ua/).
  14. Канал психологічної підтримки «ПОРУЧ» для підлітків та молоді (https://t.me/poruch_me).
  15. В рамках роботи платформи СпівДія та Співдія хаб функціонує напрям безкоштовної психологічної підтримки онлайн і офлайн (https://airtable.com/shrfgyZ1ko5UYxR9r).
  16. За підтримки Національної психологічної асоціації психологи- волонтери створили центр психологічної підтримки «Як ти?» (безкоштовно, у будь-який час доби) (https://bit.ly/3QLUdwO).
  17. Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) відкрив гарячу лінію, за якою можна звернутися за підтримкою: 0-800-300-155 (дзвінки безкоштовні).
  18. Довідник психологічної підтримки в умовах війни допоможе знайти відповіді на питання: як боротися з перевтомою, панікою, тривогою, апатією; як зберегти близькі стосунки та позбутися почуття провини (https://bit.ly/3OzJm6Z).
  19. Телеграм-канал «підтримай дитину» створено з турботою про батьків і дітей (https://t.me/s/pidtrumaidutuny).
  20. Онлайн-платформа  «Аврора»:    консультування    постраждалих    від насильства, зокрема сексуального, доступу до якісної дистанційної допомоги у будь-якому куточку України та за кордоном, достатньо лише заповнити заявку на сайті «Розірви коло» у розділі «Психотерапевтична допомога» (https://rozirvykolo.org/mental-support/).
  21. Безкоштовна психологічна підтримка для кожного, хто відчуває у цьому потребу: УкрЄдність (https://ukr-ednist.com.ua/).
  22. Група психологічної підтримки «Разом» (https://razom.live/).
  23. Гаряча лінія кризової допомоги та підтримки від Українського ветеранського фонду (УВФ): +38 (067) 400 46 60 (пн. – нд. з 10:00 до 20:00), сайт Фонду (https://veteranfund.com.ua/).

Корисні посилання щодо допомоги у разі кібербулінгу

  1. Національна «гаряча лінія» для дітей та молоді за номерами:       0 800 500 225 або 116
  2. Поліція (кіберполіція) за номером 102 (повідомити про кібербулінг).
  3. Чат-бот Stop Sexting (якщо шантажують в Інтернеті і вимагають контент сексуального характеру).
  4. com/Stop Sexting Ukraine.
  5. Інтернет-платформа «Бийся як дівчина» (https://www.instagram.com/flg_ua/).
  6. База даних жіночих організацій (http://portal.uwf.org.ua/).
  7. Організація ЮрФем (доступна та якісна правова допомога в Україні)(http://jurfem.com.ua/en/home-page-2/).
  8. Організація Teenergizer – консультації за принципом «рівний-рівному» або з психологом  безкоштовно і конфіденційно (https://teenergizer.org/consultations).
  9. Урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в Інтернеті: 15 45 (далі обрати «3»).

Куди потрібно звертатися за допомогою тим, хто перебуває за кордоном

  1. Дитяча гаряча лінія 116 111 (безкоштовно зі стаціонарного та мобільного, анонімно, консультації українською мовою). Лінія працює в країнах: Естонія, Данія, Кіпр, Азербайджан, Іспанія, Словаччина, Словенія, Сербія, Румуні, Португалія, Польща, Молдова, Мальта, Литва, Латвія, Угорщина, Фінляндія, Чехія, Болгарія, Хорватія, Албанія.
  2. Національна гаряча лінія для дітей та молоді, яка працює в Україні, через соціальні мережі (конфіденційно, цілодобово). Інстаграм: childhotline_ua; телеграм: CHL116111; фейсбук: @childhotline.ukraine

Поліція, за єдиним номером служби екстреної допомоги: 112

(для країн Європейського Союзу: Австрійська Республіка, Королівство Бельгія, Республіка Болгарія, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Грецька Республіка, Королівство Данія, Республіка Естонія, Республіка Ірландія, Королівство Іспанія, Італійська Республіка, Республіка Кіпр, Латвійська Республіка, Литовська Республіка, Велике Герцогство Люксембург, Республіка Мальта, Королівство Нідерландів, Федеративна Республіка Німеччина, Республіка Польща, Португальська Республіка, Румунія, Республіка Словаччина, Республіка Словенія, Республіка Угорщина, Фінляндська Республіка, Французька Республіка, Республіка Хорватія, Чеська Республіка, Королівство Швеція.)

 

25 листопада стартує Всеукраїнська акція “16 днів проти насильства”

У період з 25 листопада по 10 грудня проходить щорічна Всеукраїнська акція “16 днів проти насильства”.

Щорічна акція “16 днів проти насильства” ініційована Першим всесвітнім інститутом жіночого лідерства у 1991 році. Власне тоді визначився зв’язок між насильством стосовно жінок та правами людей.

Дати акції символічно наголошують на цьому зв’язку: 25 листопада – Міжнародний день проти насильства щодо жінок, 10 грудня – Міжнародний день прав людини.

У цей шістнадцятиденний період входять й інші важливі для демократичної спільноти дати:

1 грудня – Міжнародний день боротьби зі СНІДом,

2 грудня – Міжнародний день боротьби за скасування рабства,

3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями,

5 грудня – Міжнародний день волонтера,

6 грудня – вшанування пам’яті жінок, розстріляних в Монреалі.

9 грудня –Міжнародний день боротьби з корупцією

Метою цієї акції є підвищення поінформованості суспільства,  мобілізації людей до змін, залучення активістів, представників урядів, парламентів, громадських організацій та партнерів ООН та висвітлення питань, пов’язаних з проблемами подолання насильства в сім’ї, протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми, гендерного насильства та забезпечення рівних прав жінок і чоловіків.

Переглянути : https://www.youtube.com/watch?v=KOGksdxSvVw

В рамках акції Міністерство освіти і науки України рекомендує всім учасникам освітнього процесу пройти  безкоштовний електронний курс «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе» Ресурс доступу: http://course.la-strada.org.ua/story_html5.html

18 листопада – Європейський день захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства.

 Сексуальне насильство над дітьми – прихована проблема, точну кількість потерпілих установити надзвичайно складно. За оціночними даними Ради Європи, кожна п’ята дитина страждає від різних форм сексуального насильства.

Сексуальне насильство є болючою темою й у мирний час, проте під час війни проблема загострюється. З кожною звісткою про звільнені території, на жаль, стає відомо про нові випадки сексуального насильства російських окупантів над українками та українцями.

Під час війни поширені різні форми сексуального насильства, кожна з яких є воєнним злочином: зґвалтування, погрози зґвалтування, каліцтво статевих органів, примусова проституція, примус дивитися на сексуальну наругу, сексуальне рабство, примусова вагітність, примусовий аборт, примусове оголення тощо.

Звичні механізми отримання допомоги під час війни недоступні. Наприклад, на територіях, де тривають активні бойові дії чи які перебувають в окупації, люди зазвичай фізично не можуть звернутися в лікарню, поліцію, прокуратуру, до правозахисника чи психолога. Ускладнює проблему й те, що в українському суспільстві тема сексуального насильства була і лишається табуйованою. Навіть в мирні часи постраждалі рідко повідомляють про випадки сексуального насильства і рідко звертаються за допомогою. Стигматизація, осуд, недовіра, страх, відсутність підтримки – часто стримують від повідомлення про злочин.

          З метою підвищення обізнаності громадськості щодо проблеми сексуального насильства над дітьми, виявлення випадків насильства, їх попередження та допомоги дітям, які постраждали від сексуального насильства ознайомтеся з матеріалами.

Декілька слів про толерантну комунікацію

Як одним словом образити людину з інвалідністю? Назвати її «інвалідом».

Прикра випадковість або ж нерозуміння різниці можуть зробити дуже і дуже боляче.

А насправді запам’ятати коректний приклад легко. Принцип завжди однаковий: спочатку людина, а вже потім ознака (якщо її так необхідно вказати).

Отже!

Не кажемо таких слів як «інвалід», «особлива людина», «неповноцінна», «неповносправна» чи (ще гірше) «каліка». Людина з «особливими можливостями» – теж поганий варіант.

Обираємо толерантне «людина з інвалідністю». Або людина з порушенням рухової функції. Як максимум – людина з фізичними / ментальними порушеннями.

Забуваємо про існування таких словосполучень як «інвалідний візок» чи «інвалідне крісло». У візок ми складаємо продукти у супермаркеті, а крісло зводить людину до єдиної ознаки – інвалідності.

Тому використовуємо коректну форму – крісло колісне.

Пам’ятаємо, що «колясочник» і «візочник» – це не тільки жаргонні вирази з негативним забарвленням. Це груба образа.

Правильно говорити: людина, яка користується кріслом колісним або пересувається за допомогою крісла колісного. І, до речі, не «їде». А «йде».

«До всіх цих тонкощів спілкування кожен намагається привчати насамперед рідних. Бо стикаємося постійно: як українці говорили «інваліди», так і продовжують. Неймовірно складно зараз все сприймає соціум, але це питання освіти. Ми такі ж люди, ми такі ж особистості. Дуже жорстокі нині підлітки, в школах часто насміхаються з учнів на кріслах колісних. А вони повинні ходити до звичайних закладів освіти, зі звичайними дітьми, вони нічим не інші. Особливо зараз, адже з війною людей з інвалідністю буде маса. І багато хто вже сидить вдома та не виходить, бо боїться несприйняття, якогось осуду, насмішок», – зазначає представниця ГО Група Активної Реабілітації Анна Павлусь.

Дискусія про безбар’єрність, зокрема й у взаємодії, пройшла у межах лекторію цьогорічного Кураж, який підтримав комунікаційну кампанію Ти як? Всеукраїнської програми ментального здоров’я, що впроваджується за ініціативою першої леді Олена Зеленська, та разом з ГО Безбар’єрність залучив профільних спікерів до обговорення теми безбар’єрності та створення рівних можливостей.

Більше про толерантну комунікацію – в «Довіднику безбар’єрності» https://bf.in.ua